- відособити
- див. відособлювати.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
відособити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
відособлений — а, е, книжн., рідко. Дієприкм. пас. мин. ч. до відособити … Український тлумачний словник
відособлення — я, с., книжн., рідко. Дія і стан за знач. відособити й відособитися … Український тлумачний словник
ізолювати — (помістивши окремо, позбавляти можливости контакту з іншими), відгороджувати, відгородити, відокремлювати, відокремити, відособлювати, відособити … Словник синонімів української мови